Листопад закружляв у повітрі осіннім,
Впав туман на пожовклії трави уже.
Сиві хмари з'явились у небі ще синім,
Вітер їх мов отари в кошари жене.
Ночі стали холодні і темні як терен,
Тихо зорі приспались не хочуть світить.
Листопад холодить і у цьому він впевен,
Що без нього осінній порі не прожить...
Мелодійно за вікнами дощик так грає,
Хризантеми голівки схилили свої.
Смуток в душу осіння пора наганяє,
Не співають в садах голосні солов'ї...
Лиш як вигляне сонечко в небі з за хмари,
Усміхнеться щасливо причесаний день.
То не літо в якому палали стожари,
То осіння пора заспівала пісень...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757760
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 29.10.2017
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)