Не вмирав ніхто ще від брехні, та сірішає буденність сіра, і стають відносини брудні, зникне й не повернеться довіра! В очі пил, розвішена лапша, не усіх життя за це карає, від обману раниться душа, людяність із дружбою вмирає! З часом буде за усе платня, в неправдивих задумах розруха, де не глянеш, ходить скрізь брехня, нісенітниці вкладає в вуха!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757838
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 30.10.2017
автор: Олег Князь