[img]https://thoughtcatalog.files.wordpress.com/2015/12/shutterstock_92746561.jpg[/img]
Люди мають
на плечах глобуси,
в капілярах -
нуртує маршрут.
Мені віриться -
є автобуси,
що до них
без запізнень прийдуть.
І у вікна
їм зазиратиме
світло айвове
із ліхтарів,
і осінніми ароматами
зустрічатимуть
з рідних дахів -
листопадовий німб
на комині,
паперівка
із теплих кишень...
Щоб до трепету,
до оскомини
повертатися
ще і ще...
Певно, люди
із джіпіесами
визначають
найкраще маршрут,
але СЕРЦЕ
поза прогресами
вкаже місце,
де люблять і ждуть...
[img]https://img3.stockfresh.com/files/n/nejron/m/50/4335550_stock-photo-writing-accessories-bunch-of-old-keys-and-book-on-a-vintage-paper-over-wooden-background.jpg[/img]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758049
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.10.2017
автор: Окрилена