Осінньо-синя затремтіла вись,
Стривожилась лелечими ключами,
Вони ж під самі хмари піднялись
Й землі «прощай» розгублено кричали.
І смуток борозною в серце ліг,
Не одному сльоза зросила очі:
Тікало літо на лелечому крилі,
А нас чекали довгі темні ночі.
26.04.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758056
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 31.10.2017
автор: Ганна Верес