Ти сидиш там
плетеш підодіяльник зіркового неба
й дихаєш у трубку
так алкогольно-гаряче
наче сидіння машини
після тривалого осіннього автостопу.
Я сиджу тут
коло вікна
й зодягаюсь у твої привітання
так наче мені знову 13
коли сидіти в нічній тиші
було так спокійно
але тривожно
бо раптом
одяг пошитий із космосу
не мого розміру?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758151
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.10.2017
автор: Лажневський