Безіменний

Твої  підвали  так  чужі  мені,
Неначе  світ  розколеться  на  невідомості.
Лишивши  нам  матерію  і  гріх,
Забравши  плоть  із  совістю.

В  огонь  тобі  стрибати  страшно,
Але  не  бійся,не  зречись.
Слова  важливі  завжди  важко
Ляга  на  дно  сусідньої  душі.

Змінити  можна  зовнішню  оправу,
Та  серце  те  ж,в  западинах  щемить.
Чекаєш  мить,мить  ту,що  справжня
Поверне  сірості  життя  у  вічності  мотив.

Страшні  слова,а  ще  страшніші  люди,
Коли  з  ножем  за  спиною  співа  похвал.
Злі  помисли  у  них,в  кровяках  зуби,
Що  ними  шматували  твій  запал.

Гниле  коріння  і  патлаті  справи,
Але  будь  поряд,  гнів  спини.
Читай  рядки,в  яких  все  без  обману,
Візьми  сонет  мій  як  життєвий  лейтмотив.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758248
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.11.2017
автор: Ольга Швидка