Незвичне ім'я і авторська фігура

Попередня  частина:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757018

Ім’я  незвичне  –  Августулюс  Патеркулюс,
тобто  такий  маленький  Августин,
та  ще  на  зріст  він  був  малий  мабуть,
то  не  біда  і  дам  подобалася  висота.

На  кпини  брали  пересмішники-поети,
із  жартами  чіплялись  до  портрету
і  реготали,  та  не  сердитись  умів
і  не  чіплятися  до  їхніх  слів.

Мав  вдачу,  у  цілому,  непогану,  
та  уникав  подружнього  дивану,
тримав  лиш  декілька  рабів
і  на  бенкетах  пригощати  вмів.

Довгі  поеми  всім  читав,
але  розбіглися  тихо  із  зал,
хто  з  дам  хотів  поспілкуватись,
не  відмовлялись  залишатись.

Тим  часом  в  Римі  мода  завелась:
були  усім  статуї  -  вищий  клас,
наче  гриби  після  дощу  росли,
а  ще  погруддя  і  пам’ятники.

У  візку  їздив  -  не  видали  зріст,
ганьбити  статуї  і  пам'ятники  міг,
що  то  усе  непотріб  і  ганьба,
творить  навіщо  ті  дива?

Несподівано  усім  він  заявив,
що  по  натхнення  у  село  хотів,
із  творчою  відпусткою  вітали
і  успіхів  у  творчості  бажали.

Вже  того  вечора,  проте
Августулюс  був  із  винцем,
кращого  скульптора  почастував,
статую  з  мармуру  він  замовляв.

“Подібну  на  кого?”  “На  мене,"
"А  зріст  який?"  "Такий  не  треба,
утричі  збільшуй,  та  проте
підписуй,  бо  не  впізнають  мене.

Гаразд  роби,  на  гроші  не  скуплюсь.”
Шість  коней  через  два  місяці  мабуть
в  клуб  поетичний  статую  поволокли,
майстрам  раби  допомогли.

У  вигляді  статуї  в  вестибюлі  став,
між  Овідієм  та  і  Горацієм  місцину  мав,
Августулюса  Патеркулюса  скульптура,
форм  поетичних  авторська  фігура.

Августулюс  із  мармуру  там  височів,
послухав,  а  поети  не  добрали  слів,
лиш  гомеричний  регіт  панував:
ось  у  яке  село  він  утікав!

Хто  право  дав  між  велетами  слова  тут?
І  ортодокси  скаргу  імператору  вже  шлють,
Август  Октавіан  –  протектор  посміявся,
а  клуб  з  сміху  причиною  зостався…

Августулюса  лиха  доля  не  минала
і  так  його  вона  потім  провчала:
довгі  поеми  у  віках  не  збереглись,
а  статую  під  час  навали  
                                           розбили  вандали.

Продовження:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760295
23.10.2017.
Віршовано  за  оповіданням  Тараса  Франка
“Малий  автор  великих  форм”  із  збірки  
“У  мандрівці  століть.”
Фотографія  із  інтернету.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758333
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.11.2017
автор: Светлана Борщ