бо хочу розібратись в почуттях

Порожній  парк.  Тихенько  пада  листя.
Холодний  дощ  так  довго  накрапа.
Уже  птахи  минули  межі  міста.
Мороз  калюжі  подекуди  хапа.

Осінній  вечір.  Тьмяне  тепле  світло.
Тут  сильний  вітер  сумно  завива.
І  якось  стало  зовсім  не  помітно,
Що  знов  хандра  осіння  ожива.

Старий  камін.  Глінтвейн  зігріє  душу.
Німе  кіно  розкаже  про  життя.
Сьогодні  я  нічого  вам  не  мушу,
Бо  хочу  розібратись  в  почуттях.

Самотня  тиша.  Серце  грає  ретро.
Вечірнє  місто  відбиває  ритм.
А  поміж  нами  міліарди  кілометрів.
А  поміж  нами  нескінченний  лабіринт.

Мороз  по  шкірі.  Теплі-теплі  вірші.
Надворі  дощ  відточує  танок.
Ми  вже  не  ті.  Ми  зараз  зовсім  інші.
Мені  потрібен  ще  один  дзвінок.

Вчорашній  чай.  Рояль  награє  ноти.
Звабливий  сон  затягне  в  забуття.
І  я  не  прокидатимуся  доки,
Поки  не  розберуся  в  почуттях.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758392
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 02.11.2017
автор: Чудна Пташина