Надто подібні

Ми  надто  подібні...
Ми  надто  подібні  з  ним.
Усе  на  межі  в  нас,
А  за  межу  —  не  можна.
Знайомі  вже  стільки,
(Аж  страшно),  ми  літ  і  зим
Та  от  розлучає
Зима  нас  чомусь  кожна
Ми  надто  подібні,
А  мінус  на  мінус  —  плюс,
Хоч,  в  нашому  разі,
Мало  на  плюс  надії.
Вже  скоро  зима  тут,
Я  знову  її  боюсь,
Ще  місяць  до  неї,
А  "карма"  уже...  діє.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758412
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 02.11.2017
автор: Патара