Полем жовтих кульбаб
Сонцеранок зійдЕ золотий...
Відлітає журба.
Відлітай слід за нею і ти,
Мила пташко мала,
Що коханням божилася. Ну...
Безкінечне i love...
Я ж тобі язика не тягнув?
Все змінилось нараз.
Зміна сталась- кохання пішло.
Ти пандори обрАз
Скриньку нігтем відкрила на зло
І собі, о love my...
Начувайся. Кінчається ніч.
То бери, відлітай.
Не вертайся. Казатиму НІ.
© Copyright: Серго Сокольник, 2017
Свидетельство о публикации №117110101175
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758456
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.11.2017
автор: Серго Сокольник