Слова вплітаються в холодний дощ
і розбиваються до скель твого мовчання.
Фонтанами думки злітають серед площ
і розсипаються, як втрачене кохання.
Слова пусті й холодні водночас,
колись були гарячі, як жарини.
Цей дощ напише спогади про нас,
а сонце все змарнує за годину.
Холодний дощ закінчиться до ранку,
а ти в минулому залишишся сама.
Лише останній поцілунок на світанку
запалить іскру, може, й недарма.
4.10.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758507
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.11.2017
автор: Пасічник Анатолій