Пиши, поете

Пиши,  поете!
Пиши,  поете,  не  дрімай,
Пиши,  закреслюй,  знов  пиши,
Скрипи  пером,  біжи,  спіши
Своє  минуле  доганяй!
Будуй  словесні  частоколи,
Не  став  останню  крапку  розділу  «Життя»,
Бо  сила  непоборна  надвечір’я
Відкриє  бездну  небуття,
А  розділу  наступного
 Не  станеться  ніколи.
Пиши,  інакше  розум  затуманить  сон,
Святі  заповнять  піснеспіви
І  в  образі  всепрощенної  Діви
Труди  свої  понесеш  на  Афон.
Вже  твоя  на  коліна  впала  тінь,
Могутній  вічності  скорилася  в  безсилі.
Діянія  свої,  і  милі  і  не  милі,
Постав  перед  судом  майбутніх  поколінь.
Так  що  пиши,  поете,  не  дрімай!
Пиши  закреслюй,  знов  пиши!
Скрипи  пером,  біжи,  спіши
Себе  перед  собою  сповідай!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758527
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 03.11.2017
автор: Ivan Kushnir-Adeline