Нема війни для супостата,
Вмирають діточки твої.
В крові потреба для Пілата,
Й щодня могили знов нові.
Терпимі ми… Усе від бога,
Щоденно й нощно в голові.
Пора позбавитись чужого,
Допоки ми ще є живі.
Вкраїна в лапах людолова,
Нас дурять дітки бісові.
В покоях тішиться Єгова,
У власній тонемо крові.
Зібралась рать уся Христова,
Як шершні дикі… у рої.
У нашій хаті суча змова,
Ми ж, як овечки у хліві.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758555
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.11.2017
автор: Миколай Волиняк