Вино.

Сніг  холодний,сніг  душі.
Зіграв  на  струнах  хуртовини.
Ти  так  мене  кохав  вночі.
Як  міць  вина  яке  ми  пили.

Червоне  і  міцне  як  я.
Як  тінь  душі  і  ніжність  неба.
Це  я  для  тебе  берегла.
Тебе  чекала,  ти  був  треба.

Ти  ніби  погляд  у  ночі.
Який  чекає  біля  серця.
Кохаєш,  лелеєш  у  сні.
А  коли  тут,  як  лев  в  бій  рвешся.

Я  твоя  пташка  всіх  бажань.
Яка  літає  без  причала.
Я  тут,  з  тобою,  я  завжди.
Бо  я  від  тебе  завжди  пяна.

Я  буду  каплею  вина.
Такою  ніби  келех  крові.
Я  буду  пяна  і  твоя.
Щоб  бути  завжди,  я  з  тобою.

Ти  щастя  міцно  привяжи.
І  моє  тіло,  ніби  пристрасть.
Мене  пали,  чи  потуши.
Я  ніби  те  вино  барвисте.

А  моє  тіло  ніби  шовк.
Все  манить,  і  пянить  невпинно.
Я  твоя  дивовижна  мить.
Що  за  тобою  завжди  лине.

Кохай,  бажай,  і  не  тримай.
Я  вільна  пташка,  хоть  солодка.
Я  буду,  в  списку  всіх  бажань.
І  буду  як  вино,  й  безодня.

Я  таємнича,  і  твоя.
Я  вся  холодна,  ніби  келих,
Червоного  й  безцінного  вина.
Якого  всім,  нестерпно  треба.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758606
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.11.2017
автор: Vita13