Мені завжди здається, що цими безкраїми
хмарками можна ходити босоніж...
Посміхатися і постійно думати, ну хто? ))
Створив їх такими чудовими, пухкенькими
Для ніжок янголів, ягнеликів і мрій..
Хмаринки мрій, хмариночки тендітні...
А інколи ви схожі на Монблан...
І промені всміхаються привітно
Такий ласкавий сніг моїх уяв...
І ось річки зільються з білим дивом
Озера, плеса, піки, вітряки...
Натхненно муза у душі співає...
Вбирає в себе пристрасно смаки...
Вікно-люстерко обіймуть крижинки...
Малюнки перлів..., ружі - що блакить...
лети мій Янгол поруч, ми обидва (і)
Так любим небо!.. ця казкова мить...
Бурштину колір вип'ю до останку...
А може це небесні нектари...
Складу всі пазли в коло цього ранку...
Торкнусь теплом рідненкої руки
3/11/2017... десь серед неба) ... Мюнх-Мад
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758666
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.11.2017
автор: *Svetlaya*