Я не люблю тебе за те, що ти є.
Я не знаю усе, що у світі твоє.
Не приносиш тепло у інші світи,
Тож говорю тобі: "Прощавай та іди".
Закреслюю дні. Не хотілось мені
Так чекати тебе, щоб сказати: «Все».
Знов дратує ТіВі. Тож не включай навесні
Ті пісні, що співав. Там слова, що не знав,
Всі без часточки «не». Заживе. Заживе.
Знаю: десь саме та
Дочитає вірша.
А раніше: не та. Самота, самота, самота.
03.11.2017
P.S Раджу прочитати текст без часточки "Не" ;)
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
[youtube]https://youtu.be/DGV-Jr-s7W0[/youtube]
https://issuu.com/virshivkyto4ky/docs
Підтримати автора:
4441 1144 2483 1947 - моно
4149 4999 9060 2763 - приват
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758755
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.11.2017
автор: Kukhta Bohdan