Цикл «Мале дитинство»
Не могла сказати Віта гарно букву «Р»,
Ну ніяк і що робити дівчинці тепер?
Замість Риба каже Либа, а КаРась – КаЛась.
Ось за те з нею дражнився сусідський Юрась.
«ЮЛа, дуЛень ти стЛашенний», - плакало дівча
І ховалося у хаті наче собача.
Робот – Лобот, куРі – куЛі це ж таке бува!?
«Р» як мариво навколо, отакі діла.
Плаче Віта із ляльками: ДобЛе, що ви є…
Бо вже гЛати з дітлахами звісно не моє…»
Підізвала Віту мама, обняла її
«Спробуй, - каже, - проспівати ти слова свої.
Своє прізвище повторюй, скоро в школу йти
Бо як скажеш СкуЛатовська не візьмуть туди…»
Майже тиждень мала Віта тренувала «Р»
І навчилась, то ж найкраще каже вже тепер!
автор Вікторія Скуратовська-Кравченко ©
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758833
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 05.11.2017
автор: Вікторія Скуратовська-Кравченко