Коханий мій за вікнами вже осінь,
Гаптує вишиванки на зорі.
Вплітає рижувате листя в коси,
А ти цілуєш рученьки мої...
Вона така чудесна наче казка,
Вмиває срібним дощиком поля.
В душі у нас живе любов і ласка,
Щаслива я коханий бо твоя.
Твоя назавжди - нам шепоче доля,
Твоя - шепоче небо в вишині.
Про почуття ті пам'ята тополя,
Під нею ти освідчився мені...
З тих пір спливло багато уже років,
З тих пір минуло вже багато літ.
У котре осінь робить свої кроки,
А ти весни даруєш мені цвіт...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758921
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.11.2017
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)