Де розділялись біль та чужина.

Зібрався  день,  заліг  під  хоругвами,  
Церковні  дзвони,  дихали  свічки,
А  я  в  молитві  линула  до  мами,
Цвіли  в  молитві  батькові  стежки.

Співали  хори,  три  хліби  жевріли,  
Стояла  вкопано  осіння  пелена,
У  Божий  лик  промінчики  летіли,  
А  я  була  у  світі  тім  одна.

Не  бачила  в  нім  люду-  не  хотіла,  
Лиш  білий  лист,  на  ньому  імена:
Я  б  в  небо,  рідні,  птахою  летіла,  
У  ваше  небо,  бо  в  моїм  зима.  

Так  холодно  без  вас  і  так  морозно,  
Лиш  сльози  теплі-  ранішні  дощі,
Тулились  до  мого  лиця  мімозно,  
А  в  них-  тепло  від  кожної  душі.  

Це  все,  що  є  і  все,  що  залишилось:
Та  світла  пам'ять,  спогад,  тишина,
Свіча  сумна-  у  ній  життя  молилось,
Де  розділялись  біль  та  чужина.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758982
Рубрика: Присвячення
дата надходження 06.11.2017
автор: Леся Утриско