Місячна
Сонечко засне
наймилішим сном,
у якому сяє днем новим.
Небо мрій ясне
потемніє дном,
але не залишиться сумним.
Місяць сяйвом радість оживить,
зорі засіваючи усюди,
щастям всі думки заполонить,
тим, що завше поруч рідні люди.
Рясно зацвіте
темрява ночей
вічністю любові і весни.
Дивом заросте
тінь журби очей,
бо надія покидає сни.
Місяць нею в небі спалахне,
тишу розмалюючи терпінням,
на кохання серце надихне,
сяючи для нього потеплінням.
Криками сови
десь журба звучить,
линучи відлуннями вночі.
Ніжністю з трави
щастя зацвірчить
творячи цілющії ключі.
Ними місяць вийде в небеса
вірою осяяти пітьму
тих, хто любо вірить в чудеса,
пробудивши серденько від сну.
Віктор Цвіт 21.10.17
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759069
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.11.2017
автор: Віктор Цвіт