Слова - Ніна-Марія
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=uAgfFPV_ZX8[/youtube]
Заспівай же ти пісню про долю, козаче,
Про гірку, ту що в хаті на покуті плаче.
Про синів України полеглих в боях.
Журавлями у небо їх стелиться шлях.
Про село, де затишна над кручею хата,
За ворітьми терпляче жде стомлена мати.
Від обіймів якої милішає світ...
Як хотіла б вона живим сина зустріть!
Та пекучий той біль розтинає їй груди.
У скорботі німій до землі геть зігнута.
Скільки ж праведних мрій в її сина було!
Але куля ворожа спалила крило.
До могил тих синів, що у небо злетіли,
Ми червоні супліддя калини прихилим.
Їх потомки прийдешні не зможуть забуть,
Бо весною барвінком вони зацвітуть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759105
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 06.11.2017
автор: Віктор Ох