Чомусь розплакалась зима,
Після хурделиць і морозів
Дощем умилася, сама
Не знає, де взялися сльози.
Враз почорніло все навколо,
Куди й поділася краса!
Калюжі хлюпають довкола,
Похмуре небо нависа.
Хоч сонечко й не виглядає,
Струмки дзюрчать, мов навесні,
Але ніщо не розквітає,
Пташині не дзвенять пісні.
Зима невдовзі витре сльози,
Вітри сердиті загудуть,
Все навкруги скують морози
І хуртовини заметуть.
Нема поганої погоди, -
Так люди кажуть недарма,
Приймай усе, навіть негоду,
Адже не винна в тім зима...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759171
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.11.2017
автор: Пелепей Тетяна