Мені не соромно
за пристрасть і бажання.
Я так кохаю
тілом і душею.
Може любов така
в мене остання
Й розлука буде
виключно землею.
Я не соромлюся
в відкритості жадати,
Пити тебе
великими ковтками.
Я знаю, що таке
весь вік прождати
Зацькованою різними чутками.
Я знаю як болить
коли не хочуть
Йти просто поряд,
просто поряд жити.
Як тихо так
за спинами скрекочуть
Про зраду
яку треба пережити.
Так, моя Пристрасть,
я багато знаю
Бо за одне життя
пройшла три долі.
Тому так віддано
всього тебе кохаю,
Безумно,
наче вирвалась з неволі.
Мені не соромно
за пристрасть і бажання.
Я так кохаю
тілом і душею.
Може любов така
в мене остання
Й розлука буде
виключно землею.
автор Вікторія Скуратовська-Кравченко ©
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759204
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 07.11.2017
автор: Вікторія Скуратовська-Кравченко