Ти тихо зник, розтанув у повітрі,
Зоставив краплі щастя якісь світлі
І присмак ночі, що вогнем горілі
І насолодою безмежною кипіла.
Твій запах залишився на подушці,
Речі розкидані, наче погром в психушці
І два бокали трішки недопиті.
Ще ноти почуттів не пережиті…
Ти тихо зник. Я рада і не рада…
Зустріч на ніч не справжняя відрада.
Хміль від мартіні він завжди омана
Щоб не була в душі глибока рана.
Ти залишив свій номер телефону
В продовження німого фейлетонну.
В палітрі фарб життєвості прозоро
Навряд десь ми зустрінемося скоро…
Ти тихо зник, розтанув у повітрі,
Зоставив краплі щастя якісь світлі
І присмак ночі, що вогнем горілі
І насолодою безмежною кипіла.
автор Вікторія Скуратовська-Кравченко
©
[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759205
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 07.11.2017
автор: Вікторія Скуратовська-Кравченко