́Ось знову зима хуртовиною злиться,́
В обличчя шпурляє колючий сніг,
А мені все ночами літечко сниться,
І стеляться трави шовкові до ніг.
Босоніж біжу по стежині вузенькій,
Росою вмиваюсь, мов на крилах лечу,
Здолала вже шлях до тебе немаленький,
І так я щоночі стежину топчу.
Та дивний той сон, як завжди, обірветься,
Коли вже рукою до тебе дістать.
Злорадно реальність мені посміхнеться,
І знов хуртовини буде голос звучать.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759238
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.11.2017
автор: Любов Борисенко