Підпирай стовпи, хлопчику,
Ти не атлант, але всім все одно:
Чи в тебе в кишені ніж, чи вино.
Дивись просто в серце, хлопчику,
Хай кровоточить весна.
Комусь вже болить, але не вона.
Не вона... відчує це все на собі.
Їй завжди було байдуже (!)
Вона казала: «Для чого мені ті вірші –
Вони мов шматки металу.
Залиши собі
Шматочки свого Всесвіту,
Шматочки життя».
Ні, вона сьогодні не твоя.
Ніколи твоєю не була.
Тож підпирай стовпи, хлопчику, і пий із горла.
Ти порізав випадково руку до свого ножа (!)
05.11.2017
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
[youtube]https://youtu.be/GXoQTw-8zVw[/youtube]
https://issuu.com/virshivkyto4ky/docs
Підтримати автора:
4441 1144 2483 1947 - моно
4149 4999 9060 2763 - приват
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759260
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.11.2017
автор: Kukhta Bohdan