А по венах моїх струменить,
Теплим леготом, щастям і мрією
Світ кохання твого, мимохідь
Щось духмяне і ніжне навіює.
І бринить – чи струна, чи бджола,
Чи далекий, охриплий твій голос,
Розтікаються медом слова -
Сік бурштиновий, пещений в солод.
Зорі в небі лягли долілиць
Та відкрили довірливо погляд,
Я занурююсь вглиб їх зіниць,
Щоб звільнитись тяжіння земного.
*****
д
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759498
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.11.2017
автор: Оксана Дністран