Все,що до нас,воно в нас,все,що після нас,ми в ньому.
********
Регенерація мозку,запуск Всесвіту в нашу систему.
********
Звук смерті,постріл,який задумано озвучили люди,
Крик душі,сигнал порятунку,який залишив Господь.
********
Я-буква,ми-склад,земля,небо-слова,ми і земля,я і небо
речення,в якому ми приречені.
********
Позиція ночі,ввігнати сон в нашу свідомість,а відтак
зустріти новий день.
********
Всі слова вимовляли віками
Прочитані були і зірками,
А сьогодні звучать заново,
в котре,чужими вустами...
********
Невимовна краса падучої сніжинки залишає в пам"яті
код краси снігу, та коли вона залягла у сніг,стала складовою
собі подібних.Наші миті життя,багато втрачають,коли ми
не залишаємо їх по собі прекрасними.
********
Не всяка змія для отрути,не всяк мудрець для її приборкання,
та коли їх життя на грані,вони однаково на важелях часу.
********
Заздрощі роз"їдають не тільки млу,а ще й здоров"я,що у торбі.
********
Ремені безпеки життя,добрі помисли.
********
Краще дивитися в очі смерті,ніж дати можливість їй,їх закрити.
********
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759607
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 09.11.2017
автор: Плискас Нина