Дал Ты мне молодость трудную.
Столько печали в пути.
Как же мне душу скудную
Богатой Тебе принести?
Долгую песню, льстивая,
О славе поет судьба,
Господи! я нерадивая,
Твоя скупая раба.
Ни розою, ни былинкою
Не буду в садах Отца.
Я дрожу над каждой соринкою,
Над каждым словом глупца.
19 декабря 1912
Вийшов тільки досить вільний переказ.
Дав Ти мені тяжкий цвітіння вік.
В дорозі маю стільки сумувати.
Душа моя йде серед бідарів —
Як принесу її Тобі багату?
Підлещується долі довгий спів:
Неначе слави я зазнати маю,
Та, Господи! з нездібних я рабів
І знаю, що насправді я скупая.
Я не зросту між Батькових садів,
Ані троянда в них, ані травичка.
Від похибок дрібних, чіплянь дурних
В дорозі маю я тремтіти звично.
Переклад 16-17.10.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759611
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 09.11.2017
автор: Валентина Ржевская