Наші каруселі давно спорожніли,
Кава в термосі охолола.
Ми співали про те, що любили
І ти говорила, що вдома
На тебе чекають, хоч тут ти щаслива.
Ні, зовсім не зараз, а взагалі.
Це місто заквітне, хоч злива
Збиватиме цвіт навесні.
А зараз панянка осінь
Цілує мене в обличчя.
Скидає під ноги листя,
І сукня її барвиста
Підходить під колір волосся.
Тобі вона більше пасує.
Її я назву колишня,
Тебе ж... хай сама римується.
06.11.2017
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
https://issuu.com/virshivkyto4ky/docs
[youtube]https://youtu.be/MaOFkPNtMKg[/youtube]
Підтримати автора:
4441 1144 2483 1947 - моно
4149 4999 9060 2763 - приват
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759626
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.11.2017
автор: Kukhta Bohdan