присвячую
Ніні Ничвидюк
м. Конотоп
Мої ви люті вороги… не так давно – старші брати,
за що синочка мого вбито? Я вас прошу відповісти…
Мені б у очі подивитись, які так брешуть без кінця,
я б вас роздерла, як вовчиця, як кожна мати за дитя!
Чого мовчать жінки Росії? Чи поголовно там спите?
Чи може скурвились – спилися, за що синів продаєте?
А вам, ви наші блудослови, не надоїло стільки нить?
Людьми торгуєте, як металом. Пора цю бойню зупинить.
Нащо тепер ваші подяки... материнське серце не зашити…
Я всіх прошу, я вас благаю, війну скоріше закінчити!
10.11.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759712
Рубрика: Присвячення
дата надходження 10.11.2017
автор: Веселенька Дачниця