Колись я тобі розтлумачу - хто ти.
Ти зараз не зможеш почути..
На зараз - лиш мить і один лиш дотик,
бо що понад це - отрута.
Колись ми з тобою про все поговорим.
А зараз не стачить сили...
Життя, розумієш, нікчемні повтори
вагою в камі'нні брили.
Повтори... Затори...і ми розгублені...
Ми місця свого не бачимо.
Блукаємо світом у собі загублені -
не так все й не те, одначе...
Колись ми дійдемо знаменника спільного,
Хоч, може, це буде й не скоро...
Раби самих се'бе, ми станемо вільними.
Ми кожен сам в со'бі ворог.
Колись я тобі розтлумачу - хто ти.
А ти - розповіш про мене.
А зараз... а зараз лиш серця дотик
і промінь тепла ... у вени.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759837
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 11.11.2017
автор: Адель Станіславська