"Без натхнення?"
Незламні штампи? Ні, затерті
І сніг, і дощ – лишень вода
В уяві прісній вони мертві
Для цапа квіти та ж трава
Якщо не тускле – чорно-біле
А інші фарби вже табу?
Дратує плач, і сміх, і крила…
Хоч не лишає млявих сну
Думки безбарвні – постулати
Авторитетні, аж святі
Та без натхнення тільки лати
Відлуння скрипу в пустоті
Залізні стержні в землю вбиті –
Корінням вам не прорости
Не подарує стержень квітів
Іржею вік йому цвісти
Сліпим, глухим і всім байдужим:
Метаморфози сплять в душі
Застигле ближче? Дивні люди
Життя тече, біжить… куди?
Чи так можливо – без натхнення?
До купи купа: гній, сміття…
А може пошепки, таємно
У вас проснеться каяття?... 111117
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759916
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 11.11.2017
автор: nтравень