́
Осінній ранок сумний, похмурий,
В чеканні сонця я каву п’ю.
Листок виноградний жовто-бурий
Так ніжно гладив руку мою.
Торкнувся лагідно, обережно,
Щось в серці давнє розворушив,
І дивно, і трепетно і бентежно,
Й тепліше стало в моїй душі.
Можливо, дотик — твоє послання,
Що прийшло через стільки років,
Твоє вічно живеє кохання
В листочку, що на руку злетів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759945
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.11.2017
автор: Любов Борисенко