Иду я по жизни, по тернистой дороге.
Где много бывает преград, искушений.
И Бога молю каждый день, я о мире.
И чтобы закончилась скорее вражда,
И люди любили друг друга всегда.
Чтобы детки были здоровенькие,
И мама и папа рядом всегда.
Любовью Своею, согревай Ты нас Боже
Растопи ледяные сердца.
Кто болен, подари здоровье,
Кто злится, смирение дай, и прощение.
Обнимите детей нежно, и прославьте
Скорее Творца.
И смилуйся Боже, над всей Украиной.
Об этом в молитве всегда я твержу.
Йду я по життю
Йду я по життю, по тернистій дорозі.
Де багато перешкод, та спокус.
Бога молю кожен день, я про мир.
Щоб ворожнеча, закінчилася швидше
І люди любили всіх навколо завжди.
Щоб дітки здоровенькі були ,
І мама і тато поруч завжди .
Любов'ю Своєю, зігрівай Ти нас, Боже
Серця крижані розтопи .
Хто хворий, подаруй здоров'я,
Хто злий, смирення, прощення дай.
Обійміть дітей ніжно, благословіть
Скоріше Творця.
І змилуйся, Боже, над Україною.
Про це я в молитві завжди прошу.
08.12. 2016р. м. Сєвєродонецьк.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759979
Рубрика: Гражданская лирика
дата надходження 12.11.2017
автор: Прокопенко Марина