Ти наче Ангел-Хоронитель накрив мене своїм крилом,
Ти був неначе мій спаситель: прийшов й зігрів своїм теплом,
Ти як раптовий промінь світла серед кромішньої пітьми,
Та я одразу зрозуміла не можем бути разом ми.
Ти все забудеш і покинеш, як сядеш в потяга вагон
Ніколи ти не зрозумієш: для мене це не просто сон
І ти ніколи не помітиш, що в тебе в рюкзаку на дні
Лежить моє розбите серце і сльози зронені мої...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760010
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.11.2017
автор: Кароліна Дар