В житті у кожного свої турботи
І повороти в кожного свої
Хтось пропадає завжди на роботі,
А чиюсь душу забирають журавлі.
Чому вважаєм, що ми житимемо вічно?
І вчинки робим необдумані такі,
А ,може, зараз догорає твоя свічка
У пані Смерті жорстокій руці?
Можливо, завтра вже тебе не буде,
Не будеш вже ходить по цій землі
І що тоді про тебе скажуть люди?
Згадають усі вчинки: добрі й злі.
Подумай, ти прожив життя це гідно?
Чи, може, є багато помилок?
То виправ ти їх, друже, ще не пізно
І з гордістю пройди життя урок.
Живи сьогодні, як у день останній
І вчинки роби добрі, а не злі.
Хто знає, може, свічка догорає
І твою душу заберуть у вирій журавлі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760020
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 12.11.2017
автор: Кароліна Дар