Шумлять тополями літа
І гонить час роки угору.
В нас кожна мить в житті – свята,
У золотих хрестах собору.
До храму кличуть знов і знов,
Молитви сплетені в ожині,
І гонить серце в жилах кров,
І горне шиї лебедині.
Любов на крилах ввишині,
Оспівують церковні дзвони.
І у волинськім бурштині,
Зібрались відблиски ікони.
Ходіть до храму по святах,
Цілуйте хрест – святиню нашу.
Щоб залишалась на губах
Той мед причастя, що їз чаші.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760174
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.11.2017
автор: Віталій Назарук