ТАКЕ ЧАСОМ…

Давно  потухла  сигарета,
Згоріла  до  кінця  свіча.
Проте  бринить  в  душі  сонета,
Яка  торкається  плеча.

Я  зашарівся,  наче  вперше,
Відчув  цілунок  на  вустах.
Не  завжди  долю  нашу  вершить,
Рука  наколота  в  «хрестах».

Як  Хрест  несете  на  шнурочку,
Як  доля  з  Вами  у  плече
І  квітнуть  вишні  у  садочку,
Тоді  Господь  мені  рече:

Запам’ятай,    земна  людино,
Життя  твоє  в  моїх  руках.
Літа  пройдуть,  пройдуть  за  димом,
Та  пам'ять  лишиться  в  роках.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760197
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.11.2017
автор: Віталій Назарук