Я постоянно к Богу взываю,
О тебе, мой друг драгоценный.
Не хочу чтобы ты потерялся в дороге,
Не увяз в пучине греха.
Чтобы в мире жестоком,
На этой Земле.
Господа Бога познал,
И верную службу оказал,
ты Ему.
Отдаляйся скорее от зла!
Сердце болит за тебя,
День и ночь.
И слезы льются рекой.
Ведь сколько сейчас
Гибнет ребят,?
И не видали жизни ?
О Боже прошу,
Тебя снова, и снова.
Спаси сохрани Ты ребят,
Огради их от скользкой
Дороги.
Защити от дурного влиянья.
Своим нежным светом,
Сердца Ты согрей.
На Тебя вся надежда Господь!
До Бога взиваю
Я постійно до Бога взиваю,
Про тебе, мій друг дорогоцінний.
Не хочу щоб ти загубився в дорозі,
Чи не загруз в безодні гріха.
Щоб в світі жорстокому,
На цій Землі.
Господа Бога пізнав,
І вірну службу надав,
ти Йому.
Віддаляйся швидше від зла!
Серце болить за тебе,
День і ніч.
І сльози ллються рікою.
Адже скільки зараз
Хлопців гине ?
І не бачили життя?
О Боже прошу,
Тебе знову, і знову.
Спаси збережи Ти хлопців,
Захисти їх від дорозі слизькій.
Захисти від поганого впливу.
Своїм ніжним світлом,
Серця Ти зігрій.
На Тебе надія Господь!
26.09.2016р. м. Сєвєродонецьк
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760314
Рубрика: Духовная поэзия
дата надходження 14.11.2017
автор: Прокопенко Марина