Стала Ліля на порозі…

             Герберт  Нойфельд  /  Herbert  Neufeld


[i]Дорогим  протагоністам  (свого  часу...)  –  з  теплою  вдячністю[/i]


[b]Стала  Ліля  на  порозі...[/b]

...Не  до  Канта,  не  до  Гегеля,  Шиллєра  та  Ґьоти.
Не  до  Ґумбольта  чи  Ляйбніца,  Бісмарка  Отти...
Повз  доми,  вздовж  крамниць,  
серед  Берлінських  беріз  –    
їде  Ліля  з  Щонеберґу  –  не  до  Гайзенберґа...
Паскаля  –  не  задля,  до  віршів  ваятеля  –        
Київської  натури  –  Олександра  Проскури!

О,  милий  друже,  любий  брате...
Ну,  як  ся  маєш?  Проси  ж  до  хати.
Даруй,  що  досі  не  завітала  –  
між  нами  станцій  тепер  чимало.
Казали  люди  –  життя  Берлінське  
в  твоїй  мисливській  сидить  печінці.
А  може  й  брешуть?..  –  ради  немає...
Ходімо  з  воза,  –  та  вже  співаймо!





адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760395
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 14.11.2017
автор: Tychynin Herbert