Туман молочний, осінній,
Із запахом прілого листя,
Її огортав непорочно,
Її обіймав лиш туман. Не збулися
Ні мрії, ні надії приємні,
Ні боязко складені плани...
І сльози відлилися даремні,
А рани лікували осінні тумани.
Та, поки, є сила в природі,
Що гонить тумани і тіні,
Їй усмішка стане в пригоді,
Любов оживає без ліні... 30.10.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760411
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 14.11.2017
автор: Яна Бім