Тривожать за вікном шалені хвилі
Людей, навіки пропитих вином.
Як серед чистоти потоки цвілі
Для праведних стають поганим сном.
Знедолені від серця не говорять.
В печерах на туманній глибині
Своїх страхів уже не переборять,
Закриють свої душі льодяні.
Світанок як завжди відверне очі,
Не захистить від неясних примар,
Та навіть в найстрашніші темні ночі
Знайдеться той, хто дасть тобі ліхтар.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760474
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 15.11.2017
автор: Марія Попова