Та рима досить дивною була,
Її, казали, янголи забули,
Які лишили вир земної кулі,
Коли уже не витримали зла.
Вона, дзвінка, лежала у багні,
Малий шматок сріблястого металу,
Й так тішила, що думка пролітала:
Ні, не забули – кинули мені.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760582
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.11.2017
автор: rutzt