Нема тут місця вам злочинці,
Від сатани в вас віра.., зла.
Месії... йдіть уже... чужинці,
"Молитва" ваша... допекла.
Князі вас... зайди запросили,
Брати ж бо... юдохристиян.
Ще не забулось, як хрестили...
В крові топили... прасловян.
Це ви чужинці Русь... згубили,
Ви...терор... - війни розвели.
Як *** ворогу служили,
Марою ж... пришлою були.
Ви, предків - скитів оплювали,
Посівши русів світлий трон.
Князівські чвари розв'язали...
Ключі ж від пекла дав... Харон.
А я так вірив... сумнімався,
Коран вичитував... Талмуд.
В псалмах біблейських розбирався...
А там... зневага... - від приблуд.
Перелопатив... строчки й глави,
Уздовж і впоперек читав.
Мій Боже, скільки ж там отрави,
Дарма ... там істину шукав.
Від них, про них... во їхню славу,
Сосем... їх байки... - битія.
Цілуєм... дупу їх плюг.ву,
П'ємо... - з гнилого... ручая.
Вони ж, як змії... - розвелися,
В сліпій покорі... - у пітьмі.
І ми замалим... не звелися,
За сотні років у тюрмі.
Гноїли нас... і білували,
Лякали нас страшним судом.
З “князьками” різали... вбивали,
Лиха... Гоморра і Содом!
Мій Бог, створив мене в подобі...
Любов дав, розум, гідність, честь.
Покору ж дав німій худобі,
Пора звільнитись від безчесть.
Вже, скоро! Виймемо... зі схову,
Сувій священний... в тишині.
Відродим віру предків... й мову
Що зберегли… - Ми.., - у вогні!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760606
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.11.2017
автор: Миколай Волиняк