Світлиця в Борисполі

В  мальвах  хата  і  довколо,
І  лунає  сміх.
Теплі  усмішки  навколо,
Падають  до  ніг.

Внучка  вибігла  з  порога,
Заблищало  все.
Притулилася  небога...
Розчинилась  вже.

Зашарілась  і  побігла,
Підхопила  шаль.
Моє  серденько  зігріла...
Зачепив  скрипаль.

В  хаті  соло  забриніло,
В  вишивках  столи.
В  хорах  янголи  зоріли,
В  зорях  кольори.

Як  дівиці  -  чарівниці,
Голуби  в  вікні.
Причаїлася  жар  -  птиця
Світить  в  таїні.

Вийшла  доня  наче  сонях...
Сипле  пухом  сніг.
Сонце  в  доні  у  долонях,
Капає  зі  стріх.

                 Приспів:
     
А  світлиця  ж,  як  ікона,
Звуки  линуть...  чарівні.
І  калинонька  у  гронах,
В  хаті...  з  двору  й  на  стіні.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760607
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.11.2017
автор: Миколай Волиняк