Очерет жовтіє на осонні
і тягнеться вздовж берегів,
там він сухий і ніби сонний,
із вітром стиха шелестів.
Інший берег вербами укритий,
жовто-зелений очерет росте,
він тихий і ніби завмерлий,
навіть верба не шелесне.
Спокій верб тривав недовго,
холодний вітер прилетів
по листопадовій дорозі,
трусити листям захотів.
Лишилось листя небагато,
лиш кілька із гілок впаде,
застигло із фігурним боком,
шелесне тихо і гуде.
Гуком ворон простір співає,
а ще цвіріньканням птахів,
качечки дві подали голос,
але із інших берегів.
5.11.2017.
Фотографія автора.
Івано-Франківська область.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760745
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 16.11.2017
автор: Светлана Борщ