Не хворій, фіалко, не криви душею,
Не зів‘янь завчасно без тепла, дощу.
Я тебе зігрію ніжністю своєю,
Сонячним промінням вдосталь пригощу.
Вкутаю туманом від лихого ока,
А роса імлиста буде, як напій.
Ти ж така тендітна, леле синьоока,
Наберись терпіння — вітру порадій!
Він тобі шепоче казку про кохання,
Манить почуттями в світ солодких мрій,
Ласками огорне з вечора до рання —
У палких обіймах тільки не зомлій…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760755
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.11.2017
автор: Lana P.