* * *
Якби душа там не сміялась
й боліло серце за усіх,
і білі весни не буяли,
не каявся за перший гріх...
Цілунок терпкий, незабутній...
Замерзла річка й ковзани –
де святами ставали будні
і мріями щасливі сни...
То вже й забув би дні далекі,
а так – як шлейф, як тінь, міраж...
О, чорно білії лелеки,
о – де той, юності кураж?
17.11.2017р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760804
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.11.2017
автор: Променистий менестрель