Саме та

Твоє  обличчя  світиться  коханням,
в  твоє  волосся  вплетена  зоря.
І  ніжний  поцілунок  став  зізнанням,
що  ми  разом  піде́м  до  вівтаря.

І  сяйво  місяця  буде  тобі  фатою,
гірський  кришталь  засяє  в  декольте.
Ти  чаруватимеш  красою  неземною,
так  навіть  сяяти  комета  не  буде.

Ти  одягнеш  мереживо  з  туману,
роса  ранкова  тво́ю  вкриє  наготу.
І  дотик  зцілить  у  моєму  серці  рану,
така  вже  доля,  і  знайшов  я  саме  ту.

17.07.2016




адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760806
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.11.2017
автор: Пасічник Анатолій